Песиміст завжди знає, що найгірше ще попереду...

їду в маршрутці. гладжу подушечками пальців долоню. не свою. йому це до вподоби. маршрутку трусить - наші дороги. за будь-яких зусиль все одно неможливо обійтися без різких рухів - пальці підстрибують. але йому все одно до вподоби. ловлю себе на тому, що це...
"самнітєльнає удавольствіє -> всьо атнасітєльна -> "всьо атнасітєльна," - сказал Ейнштейн -> Маісєй сказал: "всьо ат Бога" -> Бог сказал: "всьо ат Маісєя" (ги-ги) -> (згадую фільм Мела Брукса "Всесвітня історія. Частина перша", де виходить Моісей з трьома скрижалями, на яких записані 15 заповідей, і впускає одну зі скрижалів. та, звісно, розбивається) еті 10 запавєдєй... "
починаю сміятися зі згаданого шматка фільму. і розумію, що саме це і є ПОТІК СВІДОМОСТІ. а деякі так вмудряються і твори писати.

я знову не знаю, що відчувати. всередині якась спустошеність. "шаг влєва, шаг вправа - расстрєл". цей жахливий підвішений стан. і я знаю одне - не отримаю правдивої відповіді. принаймні зараз. якщо отримаю, то через багато-багато років. і можливо, це вже не матиме жодного значення. а коли отримаю, то що буде? навіть не знаю, чого хочу. але мені чомусь дуже важко. вже понад три місяці. і я не можу знайти спокою.
ще мене знову хочуть перекраяти. я чомусь думала, що хоч би друзі тебе сприймають таким, який ти є. бо їх вибирають, не створюючи ілюзій. мабуть. але знову пересвідчилася в тому, що ти справжній нікому не потрібен.

за цей час маю чимало новин. і "старин"))
карантин триває. канікули уріжуть. бляха.
після того, як я тиждень не зустрічалася з набридливим "ухажором", який вважав мене своєю дівчиною, не відповідала на дзвінки і не писала в аську, він, здається, зрозумів що до чого. хоча я йому так прямо нічого сказати і не змогла. трусіііііііііііііііііха.
мій найкращий друг знову намалював мені крила.

молодчинка. цьом.
вчора (а вже позавчора) їздила в БЦ. посвітила рилом перед камерами. і я теж молодчинка. піду візьму вафельку зі столу.
і піду нарешті спати.
о, іще в мене є новий товариш)) нє, ще не друг. але, можливо, він ним стане.

Сірожа))
всьо. точно іду.

вона побачила його, і він їй сподобався. вона хотіла стати ближче, хоча він її відштовхував. а може йому просто було все рівно. нарешті він прийшов до неї і хотів її взяти, але вона злякалася, бо для неї це було чимось більшим і важливішим, ніж просто секс. вона була ображена і вирішила чинити з усіма так, як вчинили з нею. та наступного разу, коли вона вже була готова і навіть опустилася до того, що сама зваблювала його... відмовив він. сказав, що у нього почуття до іншої, що тепер йому не все одно. вона спершу думала шкодувати про втрачений шанс, а потім подумала, що шансу і не було. вона зрозуміла, що їй немає чого злитися чи сумувати, адже ніщо не в змозі конкурувати зі справжніми почуттями. на той час у неї вже був він-2, до якого вона абсолютно нічого не відчувала, але чітко бачила його переваги. він-2 ні про що не підозрював і був у захваті від неї. а вона знову вирішила... бути з ними обома. з другим ним вона буде, щоб не відчувати самотності, адже добре, коли біля тебе надійна людина. а першому, зав*язавши у вузол свої фізичні бажання, стане другом, адже дружба стоїть на голову вище від минущої любові.
чи побачить він у ній найближчу людину і покохає її?

Розмовляю зі знайомим. Каже, що в людині повинні подобатися якісь дрібниці. Наприклад, як їсть, сміється, позіхає... Справді. Я на це мало звертала увагу, а згодом такі дрібнички мене починали страшенно дратувати. Спершу "ти мені подобаєшся, бо дражниш мене", а потім "в пику би заїхала"...
От і зараз. Потяг потягом. Це все фізіологія. Але людина дратує самою своєю поведінкою. Просто нестерпною...
Ні, ми не пара з самого початку. Потім було би набагато гірше. Тому добре, що зараз нічого немає.

"Коли людина щаслива, вона дурна. І коли нещасна - дурна. В общім, дурна людина по жизні..." © Я, канєшна ж))) гггггг.

I'll be there for you
'Cause you're there for me too))))



крім того, що не вистачило нам терпіння на те, щоб закінчити малюнок (час був доволі пізній), то коли змивали з мене оце все, комедія була ще та... принаймні, я ледь не впала у ванну зо сміху)) це враховуючи те, шо мене перехили через ту ванну)))))))))

це, звісно, я.
бо кому ж іще можуть прийти в голову такі генітальні думки...

"Або люби людей і не показуй їм цього. Або вдавай, що любиш, але не люби. " © Я (а хто ж іще)

жизнєнноє...

"Чим краще ставишся до людей, тим ретельніше вони витирають об тебе ноги." © Я 

а в лісі гуляти самому досить непогано. мені, принаймні, подобається.